АктивИнвест

Общественная организация инвесторов строительства по Глушкова 6
Текущее время: 29 мар 2024, 18:01

Часовой пояс: UTC + 6 часов [ Летнее время ]




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 9 ] 
Автор Сообщение
СообщениеДобавлено: 06 июн 2009, 01:29 
Не в сети

Зарегистрирован: 07 мар 2009, 20:51
Сообщений: 106
Что решат с землей Киевского университета?

Ситуация рассматривается Комитетом Верховной Рады по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупцией. Об этом сообщает Информационное управление ВР Украины.


Согласно сообщению, земельные участки общей площадью 57 га находящиеся в постоянном пользовании университета, предыдущим руководством ВУЗ-а были незаконно переданы частным коммерческим компаниям, среди которых называются «Столица», «Промжилстрой», «Т. М. М. » и «Интернефтегазстрой».

Парламентский Комитет неоднократно обращался в Генпрокуратуру, МВД Украины и к Киевскому городскому голове. Однако, руководство университета в своем письме на имя председателя Комитета И. Калетника, проинформировало народных депутатов о том, что Генпрокуратура затягивает судебные процессы. Как говорится в тексте письма, представитель Генпрокуратуры в суде заявил ходатайство о переносе рассмотрения дела. При этом Генпрокуратура отвергает обвинения в преднамеренном затягивании рассмотрения дела.

Учитывая степень социального напряжения вокруг коммерческой застройки территории университета, затягивание рассмотрения дела в суде вызывает у членов Комитета тревогу. Народные депутаты приняли решение, которым обращают внимание Генеральной прокуратуры Украины на бездеятельность, отсутствие ее представителя на заседании Комитета и невыполнение решения Комитета от 15 октября 2008 г. Комитет рекомендует Генпрокуратуру привлечь к дисциплинарной ответственности виновных сотрудников ведомства.


Источник : http://100m2.com.ua/


Вернуться наверх
 Профиль  
 

СообщениеДобавлено: 24 сен 2009, 01:54 
Не в сети

Зарегистрирован: 11 мар 2009, 15:24
Сообщений: 2010
http://novostrojka.com/pressa/publicati ... stvo/1266/


Киевский национальный университет им. Шевченко раздает земли под строительство

Февраль 22, 2007

На земельном участке Киевского национального университета им. Шевченко в районе университетского городка скоро появится «Город Солнца» — жилищный комплекс с домами на 1200 квартир, ресторанами, магазинами, который сможет конкурировать с зонами отдыха в центре города.
В общей сложности, под коммерческое строительство, которое фактически является незаконным, администрацией университета было отдано 26 га земли: 6 га на ул. Ломоносова и 20 га на ул. Ковалевской. Университетский городок в скором времени может оказаться «зажат» между новыми многоэтажными постройками. Об этом журналистам заявил представитель инициативной группы КНУ С. Пархоменко.

«На сегодняшний день дело находится на рассмотрении в Шевченковском районном суде. Киевская городская прокуратура направляла свой протест в Киевсовет относительно предоставления им разрешения на явно незаконное строительство, но Генеральная прокуратура отозвала этот протест со следующей формулировкой: нарушения были, но виноватым предоставлено время на их ликвидацию. То есть Гепрокуратура дает возможность нарушителям „подготовить“ все недостающие документы, хотя законодательство не дает право оформлять или переоформлять какую-либо документацию задним числом», — прокомментировал С. Пархоменко.


Последний раз редактировалось Алла Станиславовна 24 сен 2009, 15:40, всего редактировалось 1 раз.

Вернуться наверх
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 24 сен 2009, 02:25 
Не в сети

Зарегистрирован: 11 мар 2009, 15:24
Сообщений: 2010
http://ugmk.info/news/knu-im-shevchenko ... ajone.html

14.09.05
http://www.sezamka.kiev.ua/articles/752 ... ment_show=

КНУ им. Шевченко предлагает Киеву застроить квартал в Голосеевском районе

Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко предлагает градостроительному совету Киева согласовать строительство жилых домов и объектов социально-бытовой сферы в квартале, ограниченном улицами Ломоносова, Ковалевской, академика Глушкова и маршала Конева в Голосеевском районе столицы.

Об этом сказал главный архитектор проекта Эдуард Бильский на заседании градсовета в среду, 7 сентября.

На земучастке площадью 38 га проектировщики предлагают построить в квартале 13 зданий, расположенных вплотную друг к другу для обеспечения жильем работников университета.

Высота дома, стоящего в центре композиции — 18 этажей, боковых — 14, количество квартир — 3,1 тыс.

На первых этажах комплекса предполагается разместить объекты социального обслуживания.

Согласно проекту, возле домов будут построены магазин "Дом, сад, огород", спортивно-развлекательный комплекс и бассейн.

Кроме того планируется строительство общеобразовательной и начальной школ и двух детских садов.

По словам Бильского, в связи с высоким уровнем грунтовых вод (1,5 м) будет построен наземный пятиэтажный паркинг.

Архитекторы сошлись во мнении, что план развития КНУ им. Шевченко, созданный в 80-х годах, согласно которому на территории университета предполагается жилищное строительство, устарел, и сейчас нецелесообразно возводить такое количество жилья.

Члены градсовета рекомендовали проектировщику разработать генеральный план развития университета и согласовать его с Министерством образования.


Вернуться наверх
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 24 сен 2009, 02:32 
Не в сети

Зарегистрирован: 11 мар 2009, 15:24
Сообщений: 2010
http://www.vd.net.ua/rubrics-4/1776/

ЗАТМЕНИЕ НАД ГО РОДОМ СОЛНЦА

Март 2007, (№122) версия для печати

«Тихий, уютный район Киева, удаленный от промышленных объектов», — так компания «Т.М.М.» описывает место возведения жилого комплекса на своем сайте. Для шумного мегаполиса выглядит более чем заманчиво. Рядом — парк, выставочный центр и спорткомплекс Киевского Национального университета им. Т. Шевченко (КНУ). И все бы хорошо, если бы не инициативные группы живущих поблизости людей, протестующих против возведения массива.

«На землях университетского городка строятся жилые дома, а не корпуса и общежития для студентов, — возмущается физик Александр Жидков, сотрудник НАН Украины, один из членов инициативной группы, выступающей против застройки территории студенческого городка. — Даже последний свободный участок земли, на котором был заложен мемориальный сквер в честь погибших во время ВОВ студентов и преподавателей, уже отдан строительной компании».

«Золотые» гектары

Указом Президента «О Киевском Национальном университете имени Тараса Шевченко» (от 25.11.1999 №1496/99) КНУ был предоставлен специальный статус, дающий возможность распоряжаться 100 га земли в районе Национального выставочного центра (НВЦ). Здесь еще в 1950-е началось строительство студенческого городка. На момент появления президентского указа было построено шесть зданий для университетских факультетов, спортивный комплекс, а также дома для сотрудников вуза и общежития для студентов. Указ рекомендовал органам местного самоуправления воздержаться от изъятия земельных участков из предоставленных в пользование КНУ земель.

Однако Киевсовет пошел по иному пути. 15 июля 2004 г. в его стенах было принято решение, по которому КНУ, за счет части земель, предоставленных университету на основании президентского указа, выделяется в постоянное пользование земельный участок площадью 6,0931 га для строительства, эксплуатации и обслуживания жилых домов с помещениями социально-бытового назначения и подземной автостоянкой на улице Ломоносова, 73-79.

На тот момент означеная территория, по сути, являлась сквером. Естественно, когда там развернулось строительство, восторга у живущих поблизости людей это не вызвало.

Буква закона в подобной ситуации обязывает застройщиков поинтересоваться общественным мнением на предмет проекта застройки. Но г-н Жидков утверждает, что сие сделано не было. «Мы узнали о том, что территорию по улице Ломоносова собираются застраивать, когда в апреле 2006 года в сквере стали массово вырубать деревья, рыть на этом месте котлован, — говорит Александр Жидков. — Мы тут же обратились за разъяснениями в КГГА, администрацию КНУ, Голосеевский райсовет, но ответов так и не получили».

«Неправда, с местными жителями общественные слушания провели, они проходили в университете, и на них приглашали всех желающих, в том числе и жителей близлежащих к строительству домов, — возражает Николай Толмачев, генеральный директор ООО «Т.М.М.». — По протоколу, на слушаниях присутствовали 112 человек, из них только два человека были против строительства жилого комплекса. Причем это те люди, которые никакого отношения к университету не имели. И вдруг, по прошествии времени, возникает инициативная группа, выступающая против строительства».

Однако в мае 2006 г. в Голосеевский суд Киева от имени трех человек было подано исковое заявление. Основные требования сводились к следующему: признать незаконным решение Киевсовета о передаче участка в землепользование КНУ и о строительстве многоквартирного жилого комплекса; отменить все принятые документы на основе этих решений и обязать Киевсовет возместить убытки, а до тех пор — запретить какие бы то ни было действия на земельном участке.

Столичная прокуратура сочла изъятие 6 га земли и выделение их КНУ под жилую застройку не совсем законным, что в июле 2006 г. стало основанием для внесения протеста на соответствующее решение Киевсовета, которое, по мнению киевской прокуратуры, противоречило ряду статей Земельного кодекса, а также упомянутому указу президента, и подлежало отмене.

Но Генеральная прокуратура отозвала протест столичных коллег. Аргумент — полным ходом шло оформление документов в соответствии с требованием действующего законодательства. Понимать подобное указание можно было двояко: то ли проект подлежал изменению — в соответствии с изначальным назначением данного земельного участка, то ли речь шла о дооформлении всех необходимых разрешений для постройки жилого комплекса. В киевской прокуратуре «ВД» сообщили, что протест был отозван, так как все нарушения, указанные в нем, были устранены.

Здесь будет город

Конфликтующие стороны апеллируют к генеральному плану развития территории Киева до 2020 г. Противники строительства ссылаются на то, что место возведения «Города Солнца» относится к зоне общественной застройки, а не жилой. У застройщиков — иная точка зрения.

«В 1950-х годах, когда выделили землю для развития университета, территорию проектировал архитектор Вадим Ладный, — рассказывает Николай Толмачев. — Изначально на этом участке планировалось построить жилье для преподавателей и общежитие, но этот план воплотить в жизнь университет не успел. Сама земля не использовалась по назначению, часть территории засадили фруктовыми деревьями, а часть — стихийно зарастала. Мы совместно с КНУ разработали план детальной застройки территории, не противоречащий проекту Ладного. Сам архитектор университетского городка стал соавтором «Города Солнца». Изначально предполагалось, что в этом месте смогут жить как сотрудники вуза, так и студенты. Тогда-то университет и предоставил землю в аренду нашей фирме (сроком на 49 лет — прим. «ВД»)».

«Тут ситуация очень сложная. Если строительство не нарушает концепцию генерального плана Киева, то даже проведение общественных слушаний не может влиять на план застройки города, — говорит Елена Маркосян, помощник председателя земельной комиссии Киевсовета. — Решение Киевсовета (об изъятии и выделении 6,0931 га для строительства, эксплуатации и обслуживания жилых домов с помещениями социально-бытового назначения и подземной автостоянкой на улице Ломоносова, 73-79 — прим. «ВД») было обоснованным. Если же оно будет отменено, то понесший расходы застройщик может потребовать возмещения затрат, а это, опять-таки, ляжет на городской бюджет. Если Киевсовет будет аннулировать предыдущие решения, то на компенсации не хватит денег».

В «Т.М.М.» уверяют, что прежде чем отвести участок под строительство, руководство КНУ провело ученый совет, на котором подавляющее большинство его членов проект одобрило. К тому же компания уже несколько лет сотрудничает с КНУ, контракт и договор о сотрудничестве и развитии были подписаны еще в 2002 г., а за это время компания отремонтировала и фасад факультета физической культуры и бассейн.

А вот у г-на Жидкова иная информация. По его словам, ни одно из решений о выделении земель на территории КНУ не было не то что вынесено на общественное слушание, но и официально опубликовано в печатных органах университета.

В соответствии с контрактом, заключенным между КНУ и ООО «Т.М.М.», строительная компания обязуется предоставить вузу некий процент жилья в возводимых домах, или же перечислить КНУ деньги за это жилье — по усмотрению ректора. О размере процента отдаваемых КНУ квартир в ООО «Т.М.М.» «ВД» не сообщили, сославшись на коммерческую тайну. По информации, которую удалось раздобыть «ВД», речь идет о 10% квартир «Города Солнца».

«Выделение квартир университету якобы для преподавателей — это утопия, — уверен Александр Жидков. — Сейчас и квартирной очереди, как в советские времена, в КНУ нет. Все стоят на общей очереди в местных органах власти. Проректор по хозяйственной части Лариса Комарова заявляла в прямом эфире на «5 канале», что университет будет раздавать квартиры сотрудникам, позже — рассказывала, что будет ими торговать. Как это может быть? Как вуз может этим заниматься?!»
Пролить свет на планы сотрудничества КНУ с «Т.М.М.» могло бы само руководство вуза. «ВД» обратилась с официальным запросом на имя ректора КНУ, в канцелярии университета нам посоветовали обратиться к первому проректору Олегу Третьяку, однако тот оказался на больничном. В приемной ректора, куда «ВД» обратилась с повторным запросом, нам порекомендовали обращаться за информацией к проректору по административно-хозяйственным вопросам Ларисе Комаровой. Однако и тут нас поджидала неудача: г-жа Комарова оказалась в отпуске. Исполняющий обязанности проректора Олег Хомяков смог лишь сообщить «ВД», что КНУ действительно заинтересован в строительстве жилого массива, но о нюансах взаимоотношений универститета и строительной компании распространяться не стал.

Ненужная земля?

На самом деле «Т.М.М» — далеко не единственная компания, возводящая жилье на территории студенческого городка КНУ. По информации, имеющейся в распоряжении «ВД», в течение последних трех лет под жилую застройку различным компаниям было отведено около 21 га с юго-западной и 20 га с южной стороны территории, выделенной университету на основании президентского указа. Застраиваются и свободные участки университетского городка по улицам Конева и Софьи Ковалевской. Решения о передаче земельных участков под застройку принимались, надо полагать, не без участия руководства КНУ. Но лишь вокруг массива «Город Солнца» вспыхнул конфликт. Александр Жидков утверждает, что повлиять на предыдущую застройку общественность не могла, т.к. поблизости не было ни единого жилого дома, в отличие от района будущего «Города Солнца».

Насколько эффективным является такое распоряжение землей — вопрос спорный. «ВД» хотела бы обсудить его с руководством КНУ, но, там, судя по всему, нашего любопытства не разделяют.

Реализация инвестиционных проектов силами вузов — обычная мировая практика, и стремящиеся к автономии украинские вузы также имеют право на осуществление оной.

Подобный опыт был и в России — МГУ отдал часть земель частному застройщику, который, помимо выделения процента квартир в возводимых жилых домах, построил для вуза новые корпуса и общежития. При этом договорные отношения между вузом и строительной компанией были четко зафиксированы соответствующими договорами. Ратификация Болонской конвенции дарует украинским вузам автономию, а вместе с ней — и право заниматься хозяйственной деятельностью, однако опыта ее ведения у них практически нет. За последние 15 лет строительством учебных корпусов КНУ не занимался, и в КГГА с просьбами о выделении земли под строительство учебных корпусов и общежитий обращались только деканы некоторых факультетов. Киевская власть выделять землю и в центре города, и по ул. Мельникова, где находятся институты международных отношений и журналистики КНУ, отказалась, сославшись на земельные резервы КНУ в районе НВЦ. Теперь же резервных земель у КНУ может и вовсе не остаться, и перед вузом встанет вопрос: где брать земельные фонды для дальнейшего расширения?

На Западе эта проблема решается просто — вузы покупают у города землю под строительство учебных и жилых корпусов, но и средства на это у них есть, так как обучение в большинстве стран ЕС, а также США и Канаде, — платное. При этом большая часть вузов расположена в пригородах и маленьких городках, где земля имеет меньшую стоимость, а земельные фонды позволяют вузам расширять свою территорию.

В Киеве же такой возможности не имеет ни один вуз. Университет Киево-Могилянская академия в свое время остро столкнулся с проблемой постройки общежития для своих студентов. Что же касается корпусов КНУ, то они разбросаны по трем районам Киева, и их аккумуляция в одном месте весьма проблематична. И не исключено, что, при определенных условиях, киевские власти вполне могут поставить вопрос о целесообразности владения КНУ столь большим участком земли.


Последний раз редактировалось Алла Станиславовна 24 сен 2009, 12:15, всего редактировалось 2 раз(а).

Вернуться наверх
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 24 сен 2009, 02:49 
Не в сети

Зарегистрирован: 11 мар 2009, 15:24
Сообщений: 2010
http://www.socmart.com.ua/news/kiev/read/3908/

Новости Киева
Прокуратура Киева не допустила незаконного перепрофилирования учебных корпусов КНУ им. Т.Шевченко на коммерческие объекты 24.03.2009
Высший хозяйственный суд Украины оставил в силе решение суда первой инстанции и удовлетворил иск прокуратуры города Киева о незаконной попытке перепрофилирования на коммерческие объекты учебных корпусов Киевского национального университета им. Т.Шевченко, сообщила пресс-служба прокуратуры города Киева.

В сентябре 2008 года Хозяйственный суд города Киева удовлетворил иски прокуратуры столицы в интересах Министерства образования и науки Украины к КНУ им.Т.Шевченко и ООО "Паруцина" о признании недействительными договоров.

Согласно оспариваемым договорам, университет и общество обязывались объединить свои вклады для реконструкции, эксплуатации, обслуживания многофункционального общественного административного комплекса путем перестройки и изменения функционального назначения, геометрических размеров незавершенного строительства учебно-лабораторного комплекса. В этот список входили общежитие Киевского института политологии и социального управления, ряд объектов на ул.Мельникова и ул.Ломоносова, которые обслуживают деятельность университета. При этом доля учебного заведения определялась в размере 10%, а общества - 90%, что свидетельствует о фактическом отчуждении государственного имущества по спорным договорам и грубого нарушении интересов государства.

В октябре 2008 года по апелляционной жалобе ООО "Паруцина" Киевский апелляционный хозяйственный суд отменил решение Хозяйственного суда г.Киева, чем отказал в удовлетворении исков столичной прокуратуры.

В свою очередь, прокуратура города Киева обратилась с кассационным представлением в Высший хозяйственный суд Украины, который оставил в силе решение суда первой инстанции об удовлетворении исков прокуратуры города в полном объеме.

http://document.ua/


Вернуться наверх
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 24 сен 2009, 03:09 
Не в сети

Зарегистрирован: 11 мар 2009, 15:24
Сообщений: 2010
http://www.dsnews.ua/real-estate/art28987.html

Прыжок в Голосеево. Окрестности Экспоцентра превратят в многолюдный микрорайон
Недвижимость


№50(292) от 11 декабря 2006

Столичный градсовет на прошлой неделе окончательно согласовал проект сооружения более полумиллиона квадратных метров жилья на окраине Голосеево (в микрорайоне, ограниченном чертой Киева и улицей Васильковской). Чтобы обеспечить будущий крупный жилой массив транспортом, Окружную дорогу продолжат и оборудуют с нее съезд на территорию нового жилого массива.
Как сообщил «ДС» автор проекта Андрей Куделин, строительство запланировано на 578,5 га, охватывающих всю площадь Экспоцентра, часть территории Киевского национального университета им. Шевченко и микрорайон, ограниченный улицами Заболотного (Окружной) и Васильковской. Работа над проектом участка, основная часть которого принадлежит сегодня «Экспоцентру Украины» (285,5 га), деловому центру «Бизнес-сити» (50,4 га), Национальному университету им. Шевченко (31,8 га), Киевскому государственному ипподрому (38,0 га), Национальному научному институту пчеловодства им. П. И. Прокоповича (41,3 га) и нескольким более мелким землепользователям идет уже полтора года. На сегодняшний день жилищная застройка составляет здесь 54 тыс. кв. м, а количество жителей — 2 тыс. Приоритетным в развитии данной территории станет жилищное строительство — в течение 10–15 лет по предложению Киевглавархитектуры запланировано возвести 478 тыс. кв. м для 12,7 тыс. человек. Помимо этого, предполагается сооружение офисных, гостиничных и спортивных комплексов. Согласно проекту жилые здания высотой от 10 до 22 этажей будут располагаться преимущественно на участке, ограниченном проспектом Академика Глушкова, улицей Академика Заболотного и Голосеевским лесом, а также на территории КНУ им. Шевченко — в кварталах, ограниченных проспектом Академика Глушкова, улицами Васильковской и Ломоносова.

Также планируется построить комплекс выставок, деловой центр и оборудовать парковую зону (все на территории Экспоцентра), организовать спортивно-развлекательную зону (ледовый стадион и центр для зимних видов спорта). Гаражи и электростанцию «Теремки-2» пока собираются сохранить.

Для решения транспортной проблемы района проектировщики предложили организовать двухуровневую развязку (с сооружением двух эстакад) на пересечении улицы Васильковской и проспекта Академика Глушкова.

Столичный градсовет в целом одобрил предложения по застройке данного участка, однако рекомендовал исключить из проекта двухуровневую транспортную развязку, предусмотрев вместо этого продолжение Окружной дороги в сторону улицы Академика Заболотного и обустройство съезда c нее на территорию района. Авторам также предложили определить четкие границы строительства ледового стадиона и спортивной базы по зимним видам спорта.

Масштабное строительство, о котором уже писала «ДС», развернется и на прилегающем к данной территории участке, ограниченном улицами Московской, Ломоносова и Якубовского, где Киевглавархитектура предложила создать еще более 500 тыс. кв. м жилья. Таким образом, на окраинах Голосеево будет построено еще более 1 млн кв. м.


[ Анастасия Павлыш ]


Вернуться наверх
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 27 сен 2009, 02:57 
Не в сети

Зарегистрирован: 11 мар 2009, 15:24
Сообщений: 2010
http://www.umoloda.kiev.ua/number/971/200/35293/

Україна Молода Номер 141 за 07.08.2007

Загубленi мільйони «універу»
Головне контрольно-ревізійне управління виявило незаконні фінансові операції керівництва Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка

Спорт, книжки і Музей природи
Відповідь на це та інші питання щодо нового загадкового статусу ВНЗ, який тривалий час був кращим в Україні, дає Акт планової ревізії фінансово-господарської діяльності Київського національного університету за період 2004—2006 років, здійсненої Головним контрольно-ревізійним управлінням України наприкінці осені минулого року. Остаточний варіант акта датовано 29 грудня 2006 року. Зазвичай працівники ГоловКРУ ознайомлюють суб'єкта перевірки з її попередніми результатами. Можливо, ректор Скопенко, побачивши, про що дізналася перевірка, збагнув: слід пошвидше ховатися за спини «команди сильних» з уряду Януковича. Отой текст остаточного акта ревізії фінансово-господарської діяльності вже багато місяців приховують, ніби державну таємницю. Однак «УМ» вдалося ознайомитися з цим документом. Цікавинок там справді багато. Утім, аби було ще цікавіше, спершу пригадаймо події початку березня цього року, що супроводжували скандал довкола університетської землі в Голосіївському районі Києва. Там замість гуртожитків, навчальних лабораторій і бібліотеки стали з'являтися фундаменти 11 багатоповерхівок.
12 березня 2007 року народні депутати Михайло Поживанов, Володимир Ярощук та Валерій Келестін звернулися до Президента Віктора Ющенка та міністра освіти Станіслава Ніколаєнка з вимогою перевірити угоду про передачу комерційним фірмам 28 га землі, наданої університету державою. Наступного дня, тобто 13 березня, Віктор Скопенко скликав прес-конференцію, на якій визнав, що перевірка ГоловКРУ наприкінці 2006 року виявила різні зловживання з університетською землею. А також клявся-божився, мовляв, «ніколи й ніде не заявляв», що на землі, яку нині риють екскаватори, будуть нові гуртожитки. Скандал жваво обговорювали ЗМІ. Адміністрація ВНЗ гарячково «забалакувала» публіку. 14 березня газета «Хрещатик» повідомила, що, за словами Віктора Скопенка, будівництво гуртожитків таки передбачено, «також зведуть корпус бібліотеки; на ці та інші потреби, а також на святкування 175-річчя університету з держбюджету спрямовано 300 млн. грн. — А земля, яку, за угодою, передано будівельним організаціям, «гуляла 30 років і надалі університету не потрібна». Йшлося і про те, що університет ім. Шевченка отримав пропозицію американської фірми про поступове знесення гуртожитків, які вже є, і побудову натомість сучасних студмістечок західного типу, так званих кампусів, що займають менше місця. На «вивільненій» території, за пропозицією начебто американського інвестора, могли б бути офісні приміщення.
«Українській правді» Віктор Скопенко тоді розповів, що частину університетських земель адміністрація передала «для спільного використання» — будівництва гуртожитку, житлових будинків, магазинів, спортмайданчиків. А письменник Сергій Плачинда в публікації на захист ректора КНУ його слова передав так: «Інвестори мають збудувати два гуртожитки для студентів та аспірантів. Буде споруджено також стадіон для студентів, спортивний майданчик, Музей природи (з геологічним, ботанічним, зоологічним відділеннями). Будують водночас і житлові будинки — за умови, що частина житла піде для викладачів університету».

Ключ до «квартирного питання»
Тепер повернімося до акта Головного контрольно-ревізійного управління. ГоловКРУ виявило, що незважаючи на брак місць у гуртожитках, «універ» призначену для забезпечення навчального процесу земельну ділянку, загальною площею в 36,77 га, передав для комерційної забудови. А це більше третини земель, які належать цьому ВНЗ. Згідно з витягами з технічних документацій, виданих університету Головним управлінням земельних ресурсів КМДА, нормативна грошова оцінка переданих комусь ділянок становить 32 мільйони 540 тисяч гривень, зокрема, в Голосіївському районі — 7 мільйонів 991 тисячу.
Університет є замовником цих будівництв і справді планує отримати житло для своїх співробітників — 10 відсотків від загальної площі збудованих квартир. Такі операції з землею не є винаходом КНУ. Міноборони, СБУ, Генеральна прокуратура, МВС теж віддають свої землі інвесторам, які зводять будинки і надають співробітникам цих установ житло. Але в розмірі не 10, а 15—25 відсотків, і не від кількості квартир, а від загальної площі будівлі. Адже перші поверхи — це, як правило, офіси й магазини. Отже, 10 відсотків від площі квартир — це лише близько 8 відсотків від загальної площі будинку. Наприклад, на університетських землях за адресою Глушкова, 6 «Генпідрядник-Інвестор» збудує 11 багатоповерхівок загальною площею 339,4 тисячі кв.м. Там будуть дві школи, два дитсадки, басейн і автостоянка. Відповідно до умов договору, ТОВ «Фірма «Т.М.М.» має передати університету квартири загальною площею 26,2 тисячі кв.м., що набагато менше, ніж 10 відсотків. Якщо підрахувати приблизну вартість 15 відсотків від загальної площі забудови — 339,4 кв. м. (згідно з практикою, що є в державних установах, за мінімальною ціною в 2500 доларів США за метр), то бачимо: «універ» загубив на цій «операції» приблизно 59 мільйонів доларів.
А хто ж ті мільйони отримає? Чому університет не «відвоював» оті відсотки для своїх викладачів? І чому ректор Скопенко разом із профспілкою не запропонували викладачам, яким потрібні квартири, створити житловий кооператив і побудувати на цих землях будинки, де 100 відсотків квартир були б університетськими? Між іншим, Київська міська прокуратура перевіряла ці оборудки, але, за розпорядженням Генпрокуратури, призупинила перевірку.

Під знаком червоної зорі
Загалом, ревізія встановила, що університет ім. Шевченка уклав цілу низку незрозумілих, із точки зору бюджетної дисципліни, господарських договорів. Скажімо, відповідно до наказу ректора Скопенка, було переведено гуртожиток на Червонозоряному проспекті, 3 у нежитловий фонд. Університет мав там приміщення на 4,5 тисячі кв.метрів. У січні 2003 року начебто з метою здійснення у тій «висотці» «наукових та освітніх заходів» пан Скопенко підписав договір «Про спільну діяльність без створення юридичної особи» з підприємством з іноземними інвестиціями ТОВ «Бі енд Пі ЛТД» в особі директора А. Кагановича. Величезне приміщення після деякої реконструкції було використано під готель. І за цю «спільну діяльність» університет отримав за три роки всього... 134 тисячі гривень.
ГоловКРУ під час зустрічної звірки в ТОВ «Бі енд Пі ЛТД», на яке покладено ведення спільних справ, не виявило ознак спільної діяльності за декларованими напрямами: наукової й освітньої діяльності, організації конференцій, презентацій, олімпіад, телемостів, надання інформаційних послуг тощо. Ревізія встановила, що для цієї «спільної діяльності» окремий рахунок у банку не відкривали, всі операції проводили через рахунок «Бі енд Пі ЛТД», відкритий у «Промінвестбанку» в Києві. Як зазначено в договорі, вищим органом управління спільною діяльністю визнано Збори представників сторін. Проте сторони не надали ревізійному управлінню документів, які б засвідчували проведення таких зборів.
Мінімальна плата за оренду в цьому районі столиці — 10 доларів за кв. метр. Місячна оплата за 4554 метри становить 45 тисяч. За рік — 546 тисяч. За майже три роки — 1 млн. 640 тис. доларів. У гривнях — 8 мільйонів. Утім, за документами, проревізованими ГоловКРУ, університет від передачі свого гуртожитку за 2004—2005 роки та 9 місяців 2006-го отримав усього 134 тисячі гривень! Тобто в 60 разів менше реальної суми. Рiзницю університет «загубив». Цікаво, хто ж знайшов? Якби КНУ не підписував із тим підприємством договору про спільну діяльність, а просто здав в оренду приміщення, то отримав би 8 мільйонів гривень. І, виходячи з того, що оренда в тому районі коштує більше, як 10 доларів за метр, мав би ще більше.

Стан душі — ремонт
Останніми роками керівництво університету особливо полюбило стан ремонту. Вибіркові контрольні обміри КРУ показали, що багато заявлених робіт не виконано або на них завищені ціни. Всього за 2004—2006 роки на ремонтно-будівельні роботи університет витратив 93 мільйони 480 тисяч гривень! Утім, якщо не брати до уваги представницький червоний корпус (з «бальною» підлогою і килимами), де розташований кабінет ректора, та порівняно новий корпус Інститутів міжнародних відносин і журналістики, бачимо, що інші приміщення, особливо «на Виставці» — у занедбаному стані. Навіть будівля ректорату не радує красою фасаду й інтер'єру. Як і університетський Ботанічний сад імені академіка Фоміна, розташований у центрі столиці, на капітальний ремонт якого були виділені чималі кошти.
Низка фірм, що проводили ремонтні роботи приміщень «універу» на значні кошти, переступаючи закон, обійшлися без проведення тендерів. З них у 2004 році — понад 8 мільйонів гривень, у 2005 — також понад 8, а за 9 місяців 2006-го — понад 5 мільйонів гривень. «На проведення поточних та капітальних робіт за 2004 рік усупереч вимогам Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» за 48 договорами, які потребували проведення відповідних тендерних процедур, в сумі 9146,1 тис. грн. (фактично оплачених та виконаних робіт — 8 008 577,27 грн.) тендери не проводилися», — йдеться в акті. Документ КРУ називає ці фірми. Зазначено також, що відсутні комплексні висновки експертизи, немає документації iз затвердження проектно-кошторисних розрахункiв на всі об'єкти університету, на яких проводилися ремонтно-будівельні роботи, та дозволів на виконання будробіт, як це передбачено «Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», затвердженим наказом Держбуду від 15.12.2000 № 273.
Будівельні фірми, призначені фаворитами у цій справі, також цікаві. Так, серед них є підприємство «Інвестбуд ЛТД Україна», зареєстроване лише в березні 2005-го. Незважаючи на «юність», ця малознана фірма перемогла в тендері, і з нею на початку січня 2006-го університет уклав договір про капітальний ремонт радіофізичного факультету на суму 254,9 тисячi гривень. Мабуть, це підприємство зовсім «випадково» належить Миколі Комарову, який ще «випадковіше» живе в одній квартирі номер 48 по вулиці Гмирі, 11 з проректором університету з адміністративно-господарської роботи Ларисою Комаровою, яка отримала свою посаду 2 листопада 2004 року. (Згідно з актом ГоловКРУ, посадовими особами університету, яким було надано право розпоряджатися рахунками та підписувати відповідні папери з правом першого підпису, були: ректор КНУ Віктор Скопенко, перший проректор Олег Третяк, проректор Лариса Комарова і ще кілька осіб).
Той же Микола Комаров у березні 2003 року зареєстрував своє приватне підприємство «Атолл», де провадив «слідчу діяльність та забезпечення безпеки». У липні 2001-го той же Микола Комаров заснував Товариство з обмеженою відповідальністю «Дервіл авто компані лімітед», що провадило «діяльність морського вантажного транспорту». Причина ліквідації цієї фірми — висновок Господарського суду Києва щодо неподання упродовж року податкової декларації та документів бухгалтерського звіту. А в 1998 році цей спритний чоловік заснував ТОВ «КІМ», що займалося «різними видовищними заходами». От уже майстер на всі руки!

Казна КНУ: тут переплатили, там недобрали
У період, що підлягав ревізії, університет одержав бюджетних коштів на загальну суму 705,5 млн. грн. Усі державні гроші, які приходять до такої установи як університет, діляться на дві частини — ті, що надходять безпосередньо з бюджету, і ті, що «універ» заробляє самостійно. Це так званий «спеціальний фонд», що накопичується переважно з оплати навчання «контрактників». Кошторисом на 2004 рік було передбачено надходження коштів до спеціального фонду в сумі 60 мільйонів 653 тисячі гривень. Отже, держава планувала, що «універ» заробить таку-от суму. А він упродовж 2004 року отримав доходів лише на 90 мільйонів 591 тисячу гривень. Наступного, 2005-го, року ситуація повторилася. А за 9 місяців 2006-го замість запланованих 84 мільйонів 486 тисяч КНУ отримав понад 102 мільйони гривень. Утім планують восени, коли вже відомо, скільки студентів-контрактників вступило до ВНЗ. Чому аж на стільки не збігаються «плани» і «реальність»?
Ревізією встановлено, що у 2005 році в порушення вимог п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України університетом як розпорядником бюджетних коштів було взято зобов'язання та проведено капітальні видатки понад бюджетні асигнування, встановлені кошторисом у сумі 8646,2 тис. грн., переважно з капітального ремонту.
Цікаві речі творяться й з банківськими рахунками КНУ. Відповідно до законодавства, бюджетні установи можуть відкривати рахунки тільки в державному казначействі. Порушуючи закон, університет відкрив 14 поточних рахунків у національній та іноземній валюті в банках «Аваль», АКБ «Брокбізнесбанк», «Правексбанк». Отже, порушуючи бюджетне законодавство, КНУ брав гроші в борг у комерційних банках і погашав їх за рахунок коштів, отриманих за навчання студентів. А це є порушенням п. 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України, яким забороняється витрачати державні кошти на покриття небюджетних зобов'язань. На «паралельні рахунки» в тих банках за три роки надійшло доходів спеціального фонду держбюджету на суму 170,5 мільйона грн.
Навіть за новим, ще нелегітимним Статутом КНУ (так і не зареєстрованим у державному органі), не дозволяється така от «фінансова діяльність». Адже у статуті є пункт 3 статті 63 розділу ХІ: «Вищий навчальний заклад державної та комунальної форм власності самостійно розпоряджається доходами та іншими надходженнями, одержаними від надання дозволених законодавством платних послуг. Таке розпорядження включає в себе право відкривати поточні та депозитні рахунки в банках...». Утім зазначено, що дію цього пункту зупинено на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 № 489-V.
Людино-години
Утім адміністрація «універу» має ще купу можливостей для «заробляння грошей». Скажімо, метод «економії зарплати». В КНУ навчається 11 тисяч студентів-контрактників. Штатним розписом для такої кількості студентів передбачена додаткова кількість викладачів. Скажімо, на 2004 рік затверджено 1238 одиниць, тоді як середньорічна кількість фактично зайнятих ставок склала 736 осіб. На 2005 рік передбачалося 1344 особи, але виявилося, що додатково працювало всього 700 викладачів. Очевидно, адміністрації ВНЗ це вигідно. По-перше, викладачі мають надмірне, удвічі більше навантаження і менше думають про «політику». По-друге, заощаджується заробітна плата. Викладачі відчувають, що щось не те, втома бере, але про адміністративну «математику», можливо, й не здогадуються. А от ГоловКРУ встановило, що така «ощадливість» у 2004-му становила мільйон i 30 тисяч, а в 2005-му — майже 7 мільйонів гривень.
Якусь дещицю можна «зекономити» навіть на студентській стипендії. Довідкою від 20 грудня 2005 року про зміни до плану використання бюджетних коштів, затвердженою ректором Скопенком, видатки на стипендії були зменшені на 375 тисяч гривень, і водночас були збільшені видатки на придбання матеріалів, обладнання та на 56,6 тисячі — м'якого інвентарю.
Водночас дивує ставлення адміністрації ВНЗ до університетської наукової спадщини. Скажімо, жоден з чотирьох його музеїв (Народний історії Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, Зоологічний, Ботанічний та Геологічний музеї), в порушення вимог Закону України «Про музеї та музейну справу», не поставлений на облік у місцевому органі культури, на їхні експонати не складені уніфіковані паспорти.
Куди ж ідуть «заощаджені» на стипендіях і зарплатах гроші? З акта КРУ дізнаємося, що 13 січня 2006 року університет за рахунок коштів зі спеціального фонду (там, де зекономлено на зарплаті) придбав у ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» авто NISSAN Murano вартістю 312,6 тисячі грн. Цю машину куплено без тендеру. Згідно з поясненням проректора Лариси Комарової, «придбання зазначених транспортних засобів проводилося без застосування тендерних процедур у зв'язку з тим, що у плані річних закупівель на 2004-2006 роки їх закупівля не передбачалася»... А ще ж 8 серпня 2006-го Лариса Комарова, оком не кліпнувши, прибалакувала кореспондента «Урядового кур'єра»: «А що ж до, власне, Віктора Васильовича Скопенка, то він є прикладом багатьом поважним у минулому керівникам, котрі не зуміли відчути час... Він міг прикупити мерседесів для адміністрації чи меблів з червоного дерева. Але це інша людина, з іншим мисленням та вимогами до себе і своїх підлеглих».


Телефонне право
Є у ректора Скопенка вороги, котрі «заважають жити». Але ж є і друзі, які підтримують у скрутну хвилину, та й він їм радий допомогти, чим може. До того ж, молодші друзі — це надійна зміна. А ректор, незважаючи на семирічний «контракт» з віце-прем'єр-міністром Дмитром Табачником, про неї, очевидно, подумує. Адже по завершенні контракту йому буде вже 79 років, онуки довчаться в Інституті міжнародних відносин, на дачі розростеться тінистий сад...
Отож повернімося в морозяний цьогорічний січень, коли без конкурсу та виборів Віктор Скопенко знову став ректором КНУ. 17—18 січня різні ЗМІ повідомляли, що Київський національний університет імені Шевченка рішенням Кабміну (на прохання трудового колективу) став підпорядкованим Кабінету Міністрів. Утім малоймовірними виглядають і «прохання трудового колективу» (запис засідання свідчить, що це питання особливо не обговорювалося), і «рішення Кабміну» (відповідно до даних урядового інтернет-сайту, 16 січня «Питання київського національного університету імені Тараса Шевченка» не виносилося на порядок денний). До того ж, збори в університеті того дня розпочалися після 14.00 (і це питання було в «різному», що слухається завжди наприкінці, тобто годині о четвертій), а засідання Кабміну о 13.00 уже завершилося. Виходить, Кабмін «прийняв рішення» на підставі звернення, якого не було?
Утім голосування з цього питання таки відбулося, але... за телефоном. Усіх міністрів обдзвонили і запропонували проголосувати. Не хочеться стверджувати, що Кабмін підробив документ. Але порядку в освітню політику не додав.
За визначенням юристів, «універ» зараз у подвійному підпорядкуванні: Президента і уряду. І є два статути — затверджений Президентом Кучмою і зареєстрований у Шевченківській адміністрації і чинний (його ніхто не скасовував), і схвалений у березні цього року Кабміном, що так і не вступив у силу, бо не затверджений у райдержадміністрації.
Команда ректора
За Віктором Скопенком — давня стіна. Він, усупереч вимогам Закону України «Про вищу освіту», ніколи не обирався на свою посаду. Утім ні міністр освіти, ні Кабмін не ініціювали конкурс та вибори ректора головного університету України. Навпаки, незаконно подовжили «термін» Віктора Скопенка, який, до того ж, є головою Ради ректорів вищих навчальних закладів України. Тобто, подає приклад.
Цікаво, що 7 липня 2004 року Конституційний Суд навіщось визнав неконституційним положення Закону України «Про вищу освіту», згідно з яким граничний вік кандидата на посаду керівника ВНЗ не може перевищувати 65 років. Невже для Скопенка готували статус «вічного ректора»? «У січні 2007-го фактично було підтверджено повноваження ректора ще на сім років, — роз'яснює юрист Київського національного університету імені Шевченка Ірина Саленко. — Усе законно. Тим паче не потрібен конкурс, адже його оголошують лише тоді, коли посада вивільнилася».
У позовній заяві Сергія Пархоменка, на той час п'ятикурсника історичного факультету КНУ, до Апеляційного суду міста Києва «Про скасування Постанови Кабінету Міністрів України «Питання Київського національного університету імені Тараса Шевченка» № 35 від 16 січня 2007 року (відповідач — Кабінет Міністрів України) йдеться, що уряд, приймаючи дивну постанову, порушив водночас кілька статей Конституції, Закон «Про вищу освіту», Указ Президента «Про Київський національний університет імені Тараса Шевченка» і положення чинного статуту університету. Позивач нагадує, що університет ім. Шевченка має статус самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу, який «самостійно вирішує питання підготовки й перепідготовки висококваліфікованих фахівців». Отже не може бути підпорядкованим жодному органу державної влади.
І все-таки, навіщо оте підпорядкування? Можливо, задля чималеньких бюджетних коштів, що просочуються через калитку ВНЗ? До того ж, через два роки, у 2009-му, «універ» святкуватиме 175-річчя, грошенят побільшає.
Хоча, як бачимо, павутина довкола «найкращого ВНЗ» стала затягуватися набагато раніше. У січні 2003-го Кабінет Міністрів України затвердив склад Наглядової ради Київського національного університету ім.Тараса Шевченка і встановив термін його повноважень — 5 років (отже, по січень 2008-го). Головою Ради призначено на той час спікера Верховної Ради України Володимира Литвина, а до складу ради зокрема, увійшли тодішні віце-прем'єр-міністр Дмитро Табачник, постійний представник Президента України у Верховній Раді Олександр Задорожнiй, голова Конституційного Суду Микола Селивон, міністр економіки Валерій Хорошковський та президент концерну «Правекс» Леонід Черновецький.
Навесні 2007 року пан Скопенко призначив нардепа з Партії регіонів Олександра Задорожнього, колишнього представника Президента Кучми у ВР, проректором університету з науково-педагогічної роботи. Задорожнiй також завідує кафедрою міжнародного права в Інституті міжнародних відносин. Хоча ця роль аж ніяк не завадила викладачу стати одним з найвідоміших учасників земельного скандалу на початку 2005 року, коли за рахунок громади Києва «видатні особи» отримали в зеленій зоні Пущі-Водиці земельні ділянки під маєтки. На «помаранчевій хвилі» київські депутати скасували ці рішення Київради. Отож таким відомим людям, як Олександр Задорожнiй, Нестор Шуфрич, Раїса Богатирьова, колишній міністр внутрішніх справ Микола Білокінь, довелося на деякий час вгамувати апетити щодо дач у Пущі-Водиці.
До речі, київські старожили переповідають про давні приятельські стосунки Олександра Задорожнього з Дмитром Табачником. Свого часу Задорожнiй був заступником секретаря комітету комсомолу з ідеології, а Табачник у тому ж комітеті відповідав за сектор військово-патріотичного виховання. Подейкують, що саме Табачника готують на зміну «вічному» ректору Скопенкові. До слова, Володимир Литвин вважається учителем нинішнього віце-прем'єра — саме на кафедрі Литвина спеціалізувався студент-історик Табачник. Прислужився Володимир Михайлович і альма-матер. Кажуть, що завдяки старанням Литвина 25 листопада 1999 року, коли він був першим помічником Президента Кучми (а за кілька днів очолив Адміністрацію Президента) з'явився Указ Президента про надання КНУ статусу національного і автономного, з ректором-міністром на чолі... Нагадаймо, що у вересні 1999-го Віктор Скопенко став Героєм України.
Нині ж Володимира Литвина намагаються нишком скинути з посади голови Наглядової ради Київського національного університету. 25 липня він випадково дізнався про намір Кабміну змінити склад Наглядової ради, чинної до 2008 року. В інтерв'ю УНІАН Володимир Литвин заявив, що відразу ж «подзвонив одному з керівників Кабінету Міністрів». На деякий час рішення про зняття відклали. У якій же сфері не вгодив кабмінівським «ляльководам від освіти» Володимир Литвин? У політичній чи економічній? Як би там не було, до студентської молоді «кращого ВНЗ» з її світоглядом і гаманцем тягнуться й тягнуться чиїсь вправні руки.
Михайло ГОНТА.


Вернуться наверх
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 05 окт 2009, 17:20 
Не в сети

Зарегистрирован: 11 мар 2009, 15:24
Сообщений: 2010
http://www.dom2000.com.ua/ru/main/article/id/4009

Дата: 2008-10-04
ВСЬК розслідує, чи роздавав Ськопенко землі університету Шевченка?

Видатного ученого, академіка Віктора Ськопенко звинувачують в тому, що за роки керівництва університетом їм. Шевченка він вмудрився роздати майже третина вузівської землі, інформує Газета по-киевські.

Чутки про «велику роздачу» в університеті їм. Шевченком ходили давно. І схоже, коли б не вибори ректора КНУ, що наближаються, так і не спливли б подробиці, кому і скільки університетської землі роздано при Ськопенко. А зараз проти нього, як одного з кандидатів на ректорське крісло, розігрується такий популярний в Києві козир «дерібана».

Після того, як навесні Президент Віктор Ющенко своїм указом змістив Ськопенко з поста ректора, було вирішено провести внутрішню ревізію його фінансової діяльності. 18 вересня результати розслідування на загальних зборах оповістив декан філософського факультету Анатолій Конверській. За його словами, роздано багато гектарів землі під забудову. Причому за угодами, лише 10% квартир в будинках на університетських землях передбачається віддати вузу, хоча зазвичай в таких договорах передбачається 25–30%.

«Ми подали декілька позовів до суду на фірми, з якими колишній ректор підписав договори про передачу їм нашого майна і земельних ділянок», – говорить перший проректор КНУ Олег Закусило.

На питання, чи буде університет подавати до суду на свого колишнього ректора, оскільки саме він причетний до роздачі земель КНУ, Закусило відповів: «Скажу так: ми приймемо всі заходи для того, щоб університету було повернено його майно».

11 вересня запрошений в ректорат Ськопенко заявив, що створення комісії пояснюється прийдешніми виборами ректора і мета її – виявити недоліки в роботі керівництва за минулі роки, щоб перешкодити переобранню на другий термін. Земельне питання Ськопенко вважає надуманим і має намір захищати свою честь і гідність.

За словами Юрія Кармазіна, народного депутата від НУНС, «розтягування університету покривали парламент, Кабмін і Секретаріат Президента».

«Я три роки тому першим почав посилати депутатські запити в органи з приводу перепрофілювання і приватизації майна і земель КНУ. За останні 23 року (коли ректором КНУ був Віктор Ськопенко. – Ред. ) для співробітників університету не побудовано жодного квадратного метра житла, але територія вузу зменшилася з 92 га до 50 га землі. Документи про це я надав ГПУ і Рахунковій палаті. Втрачені ділянки на Обсерваторной, 3, Мельникова, Ломоносова, 85, Васильківською, 36, Володимирською, 60, Софьі Ковальовськой і т. д. Я думаю, що колись суд розставить всі крапки над «i». Але упевнений, що до цих пір справа «о університетському майні» гальмували в найвищих органах влади – СП, ВР і Кабміні, де, з одного боку, працюють тата, які за допомогою Ськопенко влаштовували в КНУ своїх нащадків, з іншого боку, у них власні інтереси відносно цих земель і майна», - розповів Кармазин.

Він також відзначив, що у нього є докази. «Я готую документи для створення тимчасової слідчої комісії парламенту по розслідуванню ситуації з майном і землею, які знаходяться на балансі КНУ», - відзначив Кармазин.

Дата: 2008-10-04
Источник: http:/stolitsa.glavred.info/


Вернуться наверх
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 05 окт 2009, 17:38 
Не в сети

Зарегистрирован: 11 мар 2009, 15:24
Сообщений: 2010
Війни за владу в Київському Університеті Шевеченка - рейдери в освіті

Социум, 18 марта 2007

У вічній боротьбі помаранчевих та біло-блакитних ледь не став жертвою елітний навчальний заклад, до якого мріє потрапити майже кожен українець – це Інститут міжнародних відносин. Тут навчаються або вже отримали диплом діти майже всіх провідних політиків та відомих людей України. Цей інститут закінчують син Віктора Ющенка та дочка заступника глави секретаріату президента Івана Васюника. Дехто називає хабар за вступ до цього закладу мало не найвищим в Україні.

Тут схрестили рапіри команда Януковича, яка зробила ставку на ректора Університету імені Шевченка Віктора Скопенка, і помаранчеві, які поставили на директора Інституту міжнародних відносин Леоніда Губерського.

Поки в цій схватці гору взяли помаранчеві, які відстояли Губерського. А чутки про те, що Інститут хочуть ліквідувати, поки залишились чутками.

У вересні минулого року 72-річний Скопенко призначив перевибори директора інституту міжнародників, який завжди конкурував з ректором за титул найвпливовішої людини у вузі. Зачіпкою стало досягнення Губерським граничного для керівництва віку 65 років.

За словами заступника директора ІМВ Володимира Крижанівського, Скопенко навіть перед завідувачами кафедр пропонував Губерському не подавати заяву на наступний термін через вік.

Хоча в законодавстві про вищу освіту для директорів ВУЗів такого обмеження немає.

Як альтернативу на місце директора Інституту міжнародних відносин Скопенко запропонував фахівця Олександра Задорожнього – колишнього представника екс-президента Кучми в парламенті та приятеля Дмитра Табачника. Зараз Задорожній завідує кафедрою міжнародного права в ІМВ.

До речі, у цих політиків дуже довга історія стосунків. Колись Задорожній був заступником секретаря комітету комсомолу з ідеології, а Табачник в цьому комітеті відповідав за сектор військово-патріотичного виховання.

Однак Задорожньому довелося зняти свою кандидатуру, оскільки решта кафедр висунули Губерського. Крім того, вся вчена рада Інституту міжнародних відносин стала на бік свого шефа, і з рахунком 30:0 Губерський був переобраний директором ІМВ.

Але на цьому боротьба не скінчилася. За чутками, Скопенко пішов у атаку з іншого боку – було змінено статут Університету, за яким всі інститути в структурі вузу понижувалися до статусу факультету.

Прихильники Губерського відразу пригадали, що таким способом часто користуються, щоб позбавитись небажаного підлеглого: інститут або факультет розформовують, а немає його – немає й керівника.

Отже, десь в стінах червоно корпусу з′явилась ідея перевести деякі відділення, що були в складі Інституту міжнародних відносин, до інших підрозділів.

Так, відділення "Міжнародна економіка" пропонували перевести до економічного факультету Університету. Відділення "Міжнародна інформація" (МІ) планувалося приєднати до журналістів. При цьому ситуацію з іноземними мовами на цих факультетах навіть порівняти не можна з викладанням в ІМВ.

Як пояснив Крижанівський, в ректораті це пропонувалося в рамках удосконалення структури університету.

"Було вирішено десь місяць тому на ректораті, що комісія вченої ради вивчить ці питання і доповість на засіданні вченої ради. Комісія працювала. Їй було надано необхідні матеріали", - розповів заступник директора ІМВ.

В результаті, за словами Крижанівського, комісія погодилась з ініціативою інституту об’єднати дві кафедри в одну на відділенні МІ. Однак було визнано недоцільним передавати кафедру Міжнародних економічних відносин економічному факультету та МІ до інституту журналістики.

Щодо чуток про ліквідацію інституту, за новою версією, яку озвучив Скопенко кілька днів тому, заковика виявилась в тому, що ІМВ є юридичною особою, а от ректор вважає, що інституту варто позбутися цього атрибуту незалежності.

"Йшлося про те, що інститут на сьогодні має статус юрособи, який було надано ще в 1991 році за наказом ректора, яким тоді також був Скопенко. Потім у 1996 і 1999 році цей статут перереєстровували за наказом того ж ректора. Цей статус існує вже 15 років", - розповів Крижанівський.

"Тепер це питання набуло гостроти, це питання актуалізувалося, тим паче, що працювало КРУ і у висновках записало, що це не вірно - бо інститут є юридичною особою, але фактично не користується правами юридичної особи. У нас же майна окремого немає, приміщення університетське, ліцензія університетська", - пояснив заступник директора ІМВ.

Про супротивників

Губерський взявся за Інститут міжнародних відносин у середині 1990-х, коли колишній факультет міжнародників дрейфував після того, як його було відпущено у вільне плавання.

Інститут розвивався, створювались додаткові відділення, з′являлись нові іноземні мови. Розросталася і парковка перед корпусом – студенти уже протягом багатьох років радують око викладачів найновішими моделями автомобілів...

Водночас умови, в які потрапив цей заклад після набуття статусу, викликали тихе обурення з боку інших факультетів, які ледь зводили кінці з кінцями. А досягнення Губерським пенсійного віку стало доречним приводом для Скопенка позбутися можливого конкурента.

18 січня цього року Кабінет міністрів, а саме віце-прем’єр ДмитроТабачник підписав зі Скопенком контракт "на виконання відповідної постанови уряду "Питання Київського національного університету імені Тараса Шевченка".

Здавалося б, з першого погляду, нічого особливого в цьому немає. Але це не так.

По-перше, указом ще колишнього президента Кучми університет був підпорядкований главі держави, і саме він має підписувати контракт із новим ректором після голосування трудового колективу.

Однак, запобігаючи таким закидам, тим же рішенням Кабінет міністрів підпорядкував Університет імені Тараса Шевченка собі, посилаючись на бажання трудового колективу навчального закладу. При цьому думку самого Ющенка стосовно підшефного тоді вузу проігнорували.

По-друге, цікаво, але постанову про призначення Скопенка ректором не було занесено до порядку денного засідання Кабміну 16 січня. Отже, коли саме було розглянуто і прийнято цей документ, невідомо. Хоча всі рішення уряду мають проходити через процедуру голосування присутніми на засіданні міністрами.

По-третє, Скопенко залишився ректором університету на новий термін, незважаючи на звинувачення у поширенні хабарництва. Декілька років тому ходила інформація, що за це було арештовано декана юридичного факультету.

Крім того, саме за часів Скопенка відбувалися скандали, пов′язані з передачею землі університету різним будівельним компаніям. Ректора звинувачують у змові з будівельними компаніями і передачі їм територій, де замість університетського містечка виростали десятки будинків зовсім іншого призначення. Наприклад, "Місто Сонця", яке до вузу не має жодного стосунку.

Крім того, як стверджують опоненти Скопенка, жодне з рішень про відведення земель на території Університету не було офіційно опубліковано у друкованих органах вузу та винесено на громадське обговорення, що є порушенням.

Єдине громадське обговорення, яке, за словами опонентів, було сфальсифіковано, стосувалося забудови на вулиці Ломоносова. Раніше Скопенко також намагався передати землі учбового закладу в районі Обсерваторної гірки.

Прихильники Губерського побоюються, що його усувають з посади, саме для того, щоб взяти під контроль землі та корпуси Інституту міжнародних відносин.

Будівля на вулиці Мельникова – колишня Вища партшкола, в якій з 1991 року розташовані міжнародники та Інститут журналістики.

Цей комплекс, що складається з учбового корпусу та гуртожитку, лежить на п′яти гектарах землі. Експерти оцінюють цю територію в мільйони доларів. Залишилось тільки звільнити будівлю і десь розмістити два інститути.

Крижанівський відмовився коментувати такі чутки, "бо не має інформації, щоб коментувати".

"Не хотілося б думати, що це може бути взагалі. І з таким колективом, як наш, не так просто 3 тисячі людей кудись дівати. Я не хотів би думати, що щось подібне навіть у проекті було, бо це не дуже добре, цей навчальний заклад є якоюсь мірою обличчям , візитною карткою нашої держави", - сказав Крижанівський.

Прихильники Губерського вже охрестили цю ситуацію спробою рейдерського захоплення. Опоненти – встановленням справедливості.

Якщо цього разу відбити напад вдалося, але питання з ліквідацією юридичної особи не вирішено. Тож майбутня українська дипломатія ще може потрапити під загрозу.

***

"Українська правда" звернулась за коментарем до ректора Університету Віктора Скопенка.

"Ці закиди щодо земель не мають під собою ніяких підстав. У нас є відповідна документація, і ніхто нікуди землю не віддавав. Земля належить університету. Належала й належить.

Частину земель, які належать університету, ми передали для спільного її використання. Ця земля буде використана для будівництва гуртожитку, житлових будинків, магазинів, спортивних площадок. Ми даємо частину землі, вони здійснюють будівництво за свій кошт, і університет за те, що він їм дав землю для такого користування, одержує відповідну компенсацію.

Тобто якщо будується житловий будинок, то дають нам певну кількість житла для забезпечення співробітників університету. В рахунок цього буде побудований, наприклад, гуртожиток і інші об′єкти. Це нормальний хід. Було так зване громадське слухання - ці питання всі вирішені".

На питання, чи оприлюднені результати слухань, Скопенко відповів: "А як же ж". Однак на уточнююче питання, де саме вони оприлюднені, він не зміг відповісти. "Я з ходу відповісти не можу. У мене цим займається проректор".

Він також спростував чутки про те, що вчена рада ліквідувала Інститути.

"Для того, щоб інститут перетворити назад на факультет, для цього потрібно рішення вченої ради факультету. Так от, заявляю вам офіційно, і клянусь і божусь, що це все надумано. Інформація, що ректор хоче ліквідувати ІМВ, а тоді забрати землю, на якій вони розміщенні, тобто як то кажуть "прихватизувати"... - не хочеться в суд на них подавати, щоб їм рекламу не створювати, бо я на цю брехню реагувати не можу!

Ніколи в університеті не стояло і не буде стояти питання про ліквідацію ІМВ! Указом цей інститут є базовим інститутом для підготовки спеціалістів для зовнішньої діяльності. Що ж ректор буде порушувати указ президента?! Розмови про ліквідацію, про повернення його до факультету безпідставні."

Відповідаючи на питання про перепідпорядкування Університету Кабінету міністрів, Скопенко зазначив, що це було рішення колективу університету, оскільки "виконавча влада перейшла до Кабміну".

Він також повідомив, що зустрічався із президентом у зв’язку з рішенням перепідпорядкуватися Кабміну. "Якихсь різких заперечень не було. Президент віднісся, по-моєму, з розумінням, спокійно до цього, нічого не було".

по матеріалам "Української Правди"


Вернуться наверх
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Сортировать по:  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 9 ] 

Часовой пояс: UTC + 6 часов [ Летнее время ]


Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 4


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB3